солоний

-а, -е.

1) Який містить сіль (про водойми). || Який містить сіль і має характерний смак, що його надає сіль (про воду в таких водоймах, бризки і т. ін.). || Покритий сіллю такої води. || Просякнутий сіллю (про повітря, вітер).

2) Який має смак солі, містить сіль (про сльози, кров, піт). || Вкритий потом.

3) Приправлений сіллю, із характерним смаком, що його надає сіль (про їжу). || Який достатньо або надмірно посолений. || у знач. ім. соло́не, -ного, с. Їжа, приправлена сіллю; смак солі.

4) Пригот. про запас із сіллю, в розчині солі. || у знач. ім. соло́не, -ного, с. Засолені про запас продукти.

5) перен., розм. Виразний, дотепний, але грубий; непристойний. Солоне слово.

6) перен., розм. Дуже тяжкий. Солоне життя. Солона робота. || Зароблений тяжкою працею.

••

Сьорбну́ти соло́ного — зазнати тяжкої праці, горя, нужди, злиднів тощо.